Пятница, 11 Март 2016 12:28

Руслан Сольвар: Сильні і слабкі місця реформи органів внутрішніх справ

7 листопада Україна попрощалася зі старою доброю міліцією. Щоправда, міліціонери залишилися. З набуттям чинності Закону України «Про Національну поліцію» відповідний акт, який регулював діяльність міліції, втратив силу.

Фото: Макс Левин

Незважаючи на те, що весь корпус звичних для нас правоохоронців формально припинив існувати, кадрове наповнення нової поліції залишатиметься незмінним ще принаймні рік. Зокрема, до 31 грудня 2016 року будуть збереженні логотипи, емблеми, бланки, печатки і форма міліції. Це означає, що одномоментного переродження старої системи в нову якість не відбудеться. Водночас мова не йде про автоматичний перехід працівників міліції до лав нового органу. Власне, стратегія реформи органів внутрішніх справ якраз і полягає в тому, щоб удосконалити професійні якості особового складу. Необхідно підкреслити цей аспект проблеми, адже перед керівництвом МВС не стоїть завдання механічно замінити правоохоронців, наприклад, шляхом звільнення діючих і набору нових службовців. І ті, хто матиме бажання продовжувати службу в Національній поліції, і нові кандидати повинні пройти переатестацію і атестацію відповідно. Всі колишні міліціонери, що підтвердять свою професійну придатність, зможуть працювати в новій правоохоронній структурі. Ті ж, хто не відповідатимуть встановленим критеріям, не зможуть стати поліцейськими.

Така система виглядає цілком справедливою і адекватною вимогам та потребам українського суспільства. Зрештою, ніхто не збирається порушувати права колишніх міліціонерів, необґрунтовано їх розгонити чи умисно не допускати в поліцію. Встановлюється базова вимога – комплексна професійна підготовка кандидатів. Якщо ви професіонал, то ваша робота в старій міліції в жодному випадку не буде перешкодою для служби в поліції. Цей принцип видається очевидним, адже за нормальних конкурентних умов жоден претендент на вакансію в будь-якій сфері не отримає роботу, якщо не пройде співбесіду. Лише завдяки вказаному алгоритму стане можливо відсіяти з діючої правоохоронної системи всі ті елементи, які повністю дискредитували колишню міліцію в очах громадян.

Попри таку позитивну новацію, закон «Про Національну поліцію» містить також норми, які перешкоджають формуванню цілком нового органу. Зокрема, атестаційні комісії, до яких входитимуть також представники громадськості, не атестуватимуть абітурієнтів вищих навчальних закладів МВС, що збереже корупційні чинники потрапляння до лав поліції непрофесійних кадрів. До того ж, конкурсне випробування стосуватиметься тільки посад молодшого складу поліції. Тобто фахівці та громадськість не зможуть впливати на формування керівного складу поліції, який взагалі, швидше за все, просто змінить зовнішні атрибути з міліцейських на поліцейські. Безумовно, за таких умов реформа органів МВС виглядатиме, як мінімум, половинчастою.

Однією з ключових проблем у вказаному контексті є зменшення чисельності правоохоронців МВС з існуючих 225 до 150 тисяч осіб, що дозволить оптимізувати їх роботу та збільшити грошове забезпечення. Враховуючи те, що на місця 150 тисяч претендуватимуть не тільки чинні службовці, а й нові кандидати, слід очікувати високої конкуренції на зайняття посад поліцейських. Це може значно підвищити професійний рівень поліції, так як отримати роботу мають кращі претенденти.

Загалом реформа неминуче призведе до позбавлення робочих місць десятків тисяч правоохоронців. Без цього систему МВС неможливо реанімувати. Однак головне завдання полягає в тому, щоб за допомогою конкурсних відборів і скорочень чисельності службовців скинути саме той баласт, через який українська міліція справедливо вважалася однією з найбільш безнадійних правоохоронних структур.

http://blogs.lb.ua/ruslan_solvar/320765_silni_i_slabki_mistsya_reformi_organiv.html?utm_source=local&utm_medium=cpm&utm_campaign=lenta